Ось сьогодні рішив протестити трассу Король Гор любительську частину. Дощик перед моїм заїздом щедро все змочив. І я потім досить сильно пожалів, що поліз в таке. Бо раніше на велосипеді в такі гівна не їздив. Тим більше з коліями півметра глибиною.
Далі фото - хоча на них здається мила лісова доріжка. Ну звісно в самих складних ділянках я не зупинявся - треба було крутити. Саме цікаве, що ніщо не передрікало особливих труднощів.
Перша частина траси проходила по камянистій лісовій дорозі яка навіть є на карті ІГО8. А "рубилово" почалося десь на висоті 520 м над рівнем моря коли виїхав на ділянку де працюють лісовози.
Ліс вирубаний, дороги знищені, колії глибиною по півметра, а тут ще й дощ випав.... Як я їхав далі - тяжко. В багатьох місцях йошов піком і багато перетягував велосипед через коліії.
В 9:10 вечора я повернув назад (фонарика, палатки, їди, пиття у мене не було). Як потім вияснилося по даним пейзажу, жпс і гугла я не дійшов до цілі метрів 300-400. Ну і по висоті метрів 50.
Якби не болото то в лісі їхати дужже класно. Нема машин, людей, мобільного звязку та інших радостей цивілізації. Тільки ти, велосипед, твоя цілі і єднання з природою. Більше всього боявся, що будуть надто круті підйоми і я не зможу забратися. Але траса прокладена так, що жесті більше 20% практично немає.А де є біжимо з веліком бо інакше просто втрата часу - дорога мокра і колеса весь час зриваються в букс, як переднє так і заднє. Педалі в мене топталки тому крутив ривками і колесо заднє пробуксовувало. Ну взагалі задоволений.
Про трасу - складність йде по наростаючій. Чим далі тим гірша дорога і крутіше підйом. На висоті біля 400 метрів є невеликий передих по підйому. Далі пологий підйом до 520-540 м і там починається жесть. Інакше це не описати це треба бачити. Фото не передають того. Маршрут:
СсылкаНу і фото:
На підході до району висадки в ліс
Річка Уж (після роздвоєння) і міст через неї
Початок підйому
Старт гонки Король Гор
Піднімаємося вздовж струмка. На асвальті економимо сили і їдемо 10 км/год.
Метрів десь через 800 зїзд з асвальту на лісову дорогу, покриття щебень/камінь.
Саламандра! Їх там десятки. Занесена в червону книгу. Тупа як не знаю що. Не боїться велосипеда і людини (тому мабуть і вимирає)
Разворот на 170 градусов, значне підсилення підйому. Їхати важко, швидкість 5 км/год. Колесо постійно буксує по по каміням и мокрій глині.
"ТОЧКА" (могли б і прибрати).
Дім. На території собаки. Повертаємо наліво - пологий підйом. Вже метрів 400 їхати легше.
Тут місцеві брали камінь
Це молодий лісок. Років 15 назад тут була сплошна вирубка. Я ходив тут пішком.
Путь до корони
Я їду на ардісі і мені пофіг що вел не за 3 тис баксів. І підвіска не напрягає розкачкою - жорсткість налаштована, геометрія нормальна - тяга на педалі не провокує розкачку.
Якась могила 1935 року рядом з беседкою.
Путь до короне.
Початок рубилова. Підйом посилюється, дорога знищена, кругом гілляки на дорозі і вивернуті каменюки, глибокі колії.
Точка повернення. Як вияснилось до цілі залишалось максимум 500 метрів... и 40 м вверх. Та я б потратив на їх подолання півгодини і менеб повністю застала темрява в лісі.
Сонце заходить. Ліхтарика нема. Треба спішити. Їхати сюлди не планував. Виклик кинула корона...
Довгоочікуваний асвальт. Кругом суцільна темрява. Фотік вже не фоткає.
Загальна дистанція заїзду 42 км, середня швидкість 13.5 км/год. Швидкість на підйомі 5-9 км/год. Вниз 5-25 км/год (в сутінках). Загальний час + 24 км шоссе. 3 год 14 хв. Тобюто в горах я провів 2 години 14 хв. Поломок не зафіксовано. Підвіска відпрацювало на відмінно.